Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла -садок) комбінованого типу №210 Криворізької міської ради

Загартування

Гартування

Красивые девочки на аву

 

Діти повинні проводити на свіжому повітрі якомога більше часу, щоб бути здоровими і міцними. 

 

У літній час діти можуть знаходиться більше 6 годин в день на вулиці, а в осінній і зимовий час діти мають бути на повітрі не менше 4 годин. Кращий час для прогулянок з дітьми - між сніданком і обідом (2-2 1/2 години) і після денного сну, до вечері (1 1/2-2 години). У люті морози тривалість прогулянок дещо скорочується.

 

Причиною відміни прогулянки для здорової дитини можуть бути виняткові обставини: проливний дощ, великий мороз з сильним вітром.

 

На досвіді роботи дитячих садів встановлено, що діти дошкільного віку, привчені до щоденних прогулянок, можуть гуляти і при температурі 20-25° морозу, якщо немає сильного вітру і якщо вони одягнені відповідно до погоди.

 

На прогулянку в холодні зимові дні діти повинні виходити в теплому пальті, шапці з навушниками і теплих рукавичках. 

 

Час від часу корисно здійснювати з дітьми триваліші прогулянки, поступово збільшуючи відстань - для молодших до 15-20 хвилин ходьби, для більш старших - до 30 хвилин, з невеликими зупинками на 1-2 хвилини під час шляху.

 

Що може бути корисніше для дитини, ніж фізкультура на свіжому повітрі! Крім закаляючого ефекту, фітнес на прогулянці зміцнює дитячі м'язи і суставчики, оздоровлює сердечко і дихальну систему, зменшує сприйнятливість до вірусів. Та й мамі теж корисно розім'ятися разом з малюком! 

 

Ловимо м'ячик.
Підійде будь-який - гумовий, надувний, тенісний, футбольний. Підкидайте його вгору, а дитина повинна підбігти і зловити. Не думайте, що це просто зробити! Регулюйте висоту кидка. Якщо малюк справляється легко, пускайте м'яч нижче. Дитина із задоволенням побігає, проявить спритність, навчиться розраховувати руху. Тільки дивіться, щоб не втомилася: давайте відпочити! 

 

Переправа.
Намітьте стартову лінію і фініш, а між ними проведіть риску. Вручіть дитині дві дощечки - одну під ноги, а іншу в руки. Нехай з їх допомогою пройде задану відстань. Головна умова: на землю ступати не можна, потрібно обов'язково підкласти дощечку! Тут і нахили, і повороти - повний комплекс дитячої гімнастики! З трирічним малюком не варто грати на швидкість, а з малюком 4-5 років мама може позмагатися! 

 

Вірьовочка.
Прокресліть лінію на асфальті або просто покладіть на землю мотузочку. Дитина повинна пройти по ній, не відхиляючись убік. Є інші варіанти: ручки по мотузці, ніжки - осторонь, і навпаки. Тільки потім потрібно буде обов'язково протерти дитячі долоньки гігієнічної серветкою!

 

 

Гартування дітей потрібне для того, щоб підвищити їх стійкість до дії низьких і високих температур повітря і за рахунок цього запобігти частим захворюванням.

 

При гартуванні дітей слід дотримуватися таких основних принципів: 
  • проводити гартуючі процедури систематично,
  • збільшувати час дії гартуючого чинника поступово,
  • враховувати настрій дитини і проводити процедури у формі гри,
  • починати гартування у будь-якому віці,
  • ніколи не виконувати процедури, якщо малюк замерзнув,
  • уникати сильних подразників: тривалої дії холодної води або дуже низьких температур повітря, а також перегрівання на сонце, 
  • правильно підбирати одяг і взуття : вони повинна відповідати температурі навколишнього повітря і бути з натуральних тканин і матеріалів, 
  • гартуватися усією сім'єю, 
  • гартуючі процедури поєднувати з фізичними вправами і масажем, 
  • в приміщенні, де знаходиться дитина, ніколи не палити.

 

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування зна­чних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:

  • прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
  • провітрювання дитячої кімнати та спальні;
  • обливання;
  • обтирання;
  • вмивання прохолодною водою.

 

У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.

 

Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозо­вано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіоло­гічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.

 

Головне завдання батьків у процесі загартування - створюва­ти для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміц­нити вроджені захисні сили організму.
 

 

 

Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетво­ряться на спосіб життя дитини.

 

Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здоро­ва, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних про­цедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вими­ти шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.

 

Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не  має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрюва­ти кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.

 

Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежи­ти за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.

 

Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зо­крема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно від­новити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.
 

Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи за­гартування.

 

Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.

 

Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.

 

Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помеш­канні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну пли­ту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.

 

Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.

 

Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D, який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто яко­мога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля бу­динку басейн, у якому дитина плескатиметься.

 

Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.

 

Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.

 

Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.

 

Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщен­ні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріж­ка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з висту­пами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі. Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим руш­ником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.

 

Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кін­ці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холод­нішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообі­гу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав.

 

Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.
Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підго­товкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волоха­тою рукавичкою до почервоніння шкіри.

 

Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.

 

Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприєм­ний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.
Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеці­альний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:

 

Тиждень

Засоби для розтирання дитини

Перший

Суха рукавиця

Другий

Волога рукавиця, змочена в теплій воді

Третій

Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури

Четвертий

Масажна щітка

 

 

 

 

 

 

   

 

Темп зниження температури і застосування масажної щітки ви­значають відповідно до реакції дитини на процедуру.

 

Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.

 

Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку облива­ти прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі про­цедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати  душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а че­рез 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.

 

Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.

 

Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до два­дцяти хвилин.

 

Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.

 

Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хви­лин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг по­трібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ре­тельно розтирають ноги рушником.

 

Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочи­нають систематичне проведення процедури з теплішої води.
 

Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартову­вання слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні проти­показання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не прово­дять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина трем­тить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.
     
Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:
  • температура повітря вище +30 °С;
  • усі форми диспепсії;
  • кишкові інфекційні захворювання;
  • гострі запальні захворювання.

 

Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.

 

Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворю­вання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими за­хворюваннями шлунково-кишкового тракту.

 

Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швид­кого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я.

 

Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.
 
Матеріали використані з «Спеціалізованого журналу медична сестра дошкільного закладу» № 4 за 2013 рік 
 

 

 

Основні чинники гартування - природні і доступні "Сонце. Повітря і Вода". Починати гартування дітей можна  з першого місяця життя після огляду малюка лікарем-педіатром.

 

"Холодний тазок"

красивые Анимации, анимашки Дети бесплатно, без регистрации, без смсНалийте в таз холодну воду з температурою не вище +12С і облийте ступні дитини, що стоїть у ванні. Попросіть дитину потопати ніжками, поки стікає вода. Отвір для стоку води має бути відкритим. Промокніть ноги рушником. У перший день тривалість ходьби  - 1 хвилина, щодня додавайте по 1 хвилині, доводячи до 5 хв.                                                                                                                                                                            

Пам'ятаєте! Краще проводити гартування впродовж 1 хвилини у хорошому настрої дитини, чим 5 хвилин з капризами.

 

 

"Холодний рушник" 
Якщо дитині не подобається обливання холодною водою, постеліть у ванні рушник, змочений холодною водою ( 12 С). Попросите дитину потопати ніжками (не стояти!) на нім впродовж 1хвилини  (уранці і на ніч). Витріть дитині ноги, не розтираючи, а промокаючи рушником.

 

"Контрастний душ" 
Дитина увечері купається у ванні. Нехай вона зігріється в теплій воді. А потім скажіть їй: "Давай ми з тобою влаштуємо холодний дощик або побігаємо по калюжах". Ви відкриваєте холодну воду, і дитина підставляє воді свої п'яти і долоньки.

 

Якщо дитина боїться дії холодного душа, то можна спочатку поставити тазок з холодною водою і сказати: "А ну, давай з тобою по калюжах побігаємо"!

 

І ось з теплої ванни - в холодний таз (чи "під дощик"), а потім - знову у ванну. І так не менше трьох разів. Після процедури укутайте дитину в тепле простирадло не витираючи, а промокайте воду, потім одягніть дитину для сну і покладіть в ліжко.

 

Ще один спосіб загартування - це прогулянки босоніж. 

 

Ходіння босоніж не лише загартовує, але і стимулює нервові закінчення, що знаходяться на стопі, позитивно впливає на роботу внутрішніх органів.  На думку деяких фахівців, підошви ніг - це своєрідний розподільний щит з 72 тис. нервових закінчень, через який можна  підключитися  до будь-якого органу - головного мозку, легких і верхніх дихальних шляхів, печінки і бруньок, ендокринним залозам та ін. органам.

 

Як і коли краще зайнятися ходінням босоніж?

 

Зрозуміло, взимку, в холоди починати привчати дитину до подібного не слід, але навесні або літом, малюк цілком може бігати босоніж по підлозі будинку, а ще краще - по зеленій траві. 

 

Дитина повинна регулярно ходити босоніж, справжній гартуючий  ефект настає лише після тривалих систематичних тренуваннях.

 

Використайте спеціальні гумові килимки з колючкуватим рифленням. Кожен ранок розпочинайте зарядку з ходьби босоніж на такому килимку. 

 

Корисно масажувати стопи ніг за допомогою качалки або круглої палиці, катаючи їх підошвами по декілька хвилин в день.