|
|
ЗагартуванняГартування
Діти повинні проводити на свіжому повітрі якомога більше часу, щоб бути здоровими і міцними.
У літній час діти можуть знаходиться більше 6 годин в день на вулиці, а в осінній і зимовий час діти мають бути на повітрі не менше 4 годин. Кращий час для прогулянок з дітьми - між сніданком і обідом (2-2 1/2 години) і після денного сну, до вечері (1 1/2-2 години). У люті морози тривалість прогулянок дещо скорочується.
Причиною відміни прогулянки для здорової дитини можуть бути виняткові обставини: проливний дощ, великий мороз з сильним вітром.
На досвіді роботи дитячих садів встановлено, що діти дошкільного віку, привчені до щоденних прогулянок, можуть гуляти і при температурі 20-25° морозу, якщо немає сильного вітру і якщо вони одягнені відповідно до погоди.
На прогулянку в холодні зимові дні діти повинні виходити в теплому пальті, шапці з навушниками і теплих рукавичках.
Час від часу корисно здійснювати з дітьми триваліші прогулянки, поступово збільшуючи відстань - для молодших до 15-20 хвилин ходьби, для більш старших - до 30 хвилин, з невеликими зупинками на 1-2 хвилини під час шляху.
Що може бути корисніше для дитини, ніж фізкультура на свіжому повітрі! Крім закаляючого ефекту, фітнес на прогулянці зміцнює дитячі м'язи і суставчики, оздоровлює сердечко і дихальну систему, зменшує сприйнятливість до вірусів. Та й мамі теж корисно розім'ятися разом з малюком!
Ловимо м'ячик. Підійде будь-який - гумовий, надувний, тенісний, футбольний. Підкидайте його вгору, а дитина повинна підбігти і зловити. Не думайте, що це просто зробити! Регулюйте висоту кидка. Якщо малюк справляється легко, пускайте м'яч нижче. Дитина із задоволенням побігає, проявить спритність, навчиться розраховувати руху. Тільки дивіться, щоб не втомилася: давайте відпочити!
Переправа. Намітьте стартову лінію і фініш, а між ними проведіть риску. Вручіть дитині дві дощечки - одну під ноги, а іншу в руки. Нехай з їх допомогою пройде задану відстань. Головна умова: на землю ступати не можна, потрібно обов'язково підкласти дощечку! Тут і нахили, і повороти - повний комплекс дитячої гімнастики! З трирічним малюком не варто грати на швидкість, а з малюком 4-5 років мама може позмагатися!
Вірьовочка. Прокресліть лінію на асфальті або просто покладіть на землю мотузочку. Дитина повинна пройти по ній, не відхиляючись убік. Є інші варіанти: ручки по мотузці, ніжки - осторонь, і навпаки. Тільки потім потрібно буде обов'язково протерти дитячі долоньки гігієнічної серветкою!
Гартування дітей потрібне для того, щоб підвищити їх стійкість до дії низьких і високих температур повітря і за рахунок цього запобігти частим захворюванням.
При гартуванні дітей слід дотримуватися таких основних принципів:
Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров'я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:
У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважного спостерігати за дитиною.
Загартовувати - це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
Головне завдання батьків у процесі загартування - створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.
Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.
Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.
Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не має перевищувати +18...+20 °С, а вода для умивання - не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження - уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
Загартовування водою слід проводити поступово - через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв'язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури. Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.
Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла.
Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
Важливим способом загартовування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі.
Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D, який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься.
Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
Повітряні ванни - це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10...+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам'яної солі. Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
Запорукою міцного здоров'я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м'язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав.
Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований. Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім - руки і ноги.
Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року. Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:
Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру.
Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну.
Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім - по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33...+32 °С, а через 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри.
Одним із найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 °С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником.
Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п'яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин.
Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим.
Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34...+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником.
Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання - розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води. Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити. Протипоказаннями для прийняття сонячних ванн є:
Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого.
Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворювання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров'я.
Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід. Матеріали використані з «Спеціалізованого журналу медична сестра дошкільного закладу» № 4 за 2013 рік
Основні чинники гартування - природні і доступні "Сонце. Повітря і Вода". Починати гартування дітей можна з першого місяця життя після огляду малюка лікарем-педіатром.
"Холодний тазок" Пам'ятаєте! Краще проводити гартування впродовж 1 хвилини у хорошому настрої дитини, чим 5 хвилин з капризами.
"Холодний рушник" Якщо дитині не подобається обливання холодною водою, постеліть у ванні рушник, змочений холодною водою ( 12 С). Попросите дитину потопати ніжками (не стояти!) на нім впродовж 1хвилини (уранці і на ніч). Витріть дитині ноги, не розтираючи, а промокаючи рушником.
"Контрастний душ" Дитина увечері купається у ванні. Нехай вона зігріється в теплій воді. А потім скажіть їй: "Давай ми з тобою влаштуємо холодний дощик або побігаємо по калюжах". Ви відкриваєте холодну воду, і дитина підставляє воді свої п'яти і долоньки.
Якщо дитина боїться дії холодного душа, то можна спочатку поставити тазок з холодною водою і сказати: "А ну, давай з тобою по калюжах побігаємо"!
І ось з теплої ванни - в холодний таз (чи "під дощик"), а потім - знову у ванну. І так не менше трьох разів. Після процедури укутайте дитину в тепле простирадло не витираючи, а промокайте воду, потім одягніть дитину для сну і покладіть в ліжко.
Ще один спосіб загартування - це прогулянки босоніж.
Ходіння босоніж не лише загартовує, але і стимулює нервові закінчення, що знаходяться на стопі, позитивно впливає на роботу внутрішніх органів. На думку деяких фахівців, підошви ніг - це своєрідний розподільний щит з 72 тис. нервових закінчень, через який можна підключитися до будь-якого органу - головного мозку, легких і верхніх дихальних шляхів, печінки і бруньок, ендокринним залозам та ін. органам.
Як і коли краще зайнятися ходінням босоніж?
Зрозуміло, взимку, в холоди починати привчати дитину до подібного не слід, але навесні або літом, малюк цілком може бігати босоніж по підлозі будинку, а ще краще - по зеленій траві.
Дитина повинна регулярно ходити босоніж, справжній гартуючий ефект настає лише після тривалих систематичних тренуваннях.
Використайте спеціальні гумові килимки з колючкуватим рифленням. Кожен ранок розпочинайте зарядку з ходьби босоніж на такому килимку.
Корисно масажувати стопи ніг за допомогою качалки або круглої палиці, катаючи їх підошвами по декілька хвилин в день.
|
Налийте в таз холодну воду з температурою не вище +12С і облийте ступні дитини, що стоїть у ванні. Попросіть дитину потопати ніжками, поки стікає вода. Отвір для стоку води має бути відкритим. Промокніть ноги рушником. У перший день тривалість ходьби - 1 хвилина, щодня додавайте по 1 хвилині, доводячи до 5 хв. 
