Неручек Олеся Іванівна
практичний психолог
стаж роботи -11 років, освіта - вища. педагогічна,
спеціаліст першої категорії
НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІЙСЬКОВИЙ СТАН ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ- ОЛЕСЯ ІВАНІВНА ПРОДОВЖУЄ СВОЮ РОБОТУ ДИСТАНЦІЙНО!
ШАНОВНІ БАТЬКИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ
Ви маєте можливість звернутися за психологічною підтримкою до практичного психолога, зателефонувавши щоденно у робочі часи за телефоном - 0966168182
Також ви можете приєднатися до соціальних групп:
Facebook - https://www.facebook.com/
Приєднавшись до соціальних груп Ви маєте змогу: ознайомитися з посиланнями щодо інформації для корисного сумісного проведення часу із дітьми, рекомендаціями з різних питань, брати активну участь в опитуваннях та обговоренні проблем психологічного характеру.
Графік роботи:
Пн.: 8.30 - 17.00
Вт: 8.30 - 17.00
Ср.: 8.30 - 17.00
Чт: 8.30 - 17.00
Пт.: 8.30 - 17.00
КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО НАДАННЯ
ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Гарячі лінії:
Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський
міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких
операторів — безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. - 0 800 213 103.
Консультування з правових питань.
Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча
лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації
(24/7) 0 800 210 160.
Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 –
20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-
721-04-63 (066)-219-09-73.
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі
людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» працює
цілодобово, за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з
мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.
Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.
1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину.
Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну.
2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни.
Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини, звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче.
3. Обмежте потік новин.
Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.
4. Зосередьте увагу на допомозі.
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та приносить стишення і психологічний комфорт.
5. Слідкуйте за станом дитини.
Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».
6. Подбайте про себе.
Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.
Робочий зошит для дітей “Екіпаж КІП дає раду своїм переживанням”
Як безпечно пережити воєнний час?
Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У цей лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. На цій сторінці ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.
Дотримуйтесь заведеного порядку життя - Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все.
Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров'ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не долаючи додаткових проблем.
Виконуйте вправи на розслаблення – Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на день.
Говоріть про свої почуття з близькими людьми – Почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.
Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.
Виділіть час для улюблених занять – Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.
Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчаютьльні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?
Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти їй подолати непростий період.
- проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;
- консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
- корекційно-розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;
- допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації;
- психологічний супровід обдарованих дітей;
- психологічний супровід новоприбулих дітей;
- визначення психологічної готовності дітей 5-річного віку до навчання у школі.
Основне завдання психолога - зробити життя дитини в садку зручним, комфортним, перш за все, з точки зору дитячої психіки, загальних і індивідуальних особливостей її розвитку. Педагог-психолог повинен допомогти вихователю і батькам дитини знайти і пояснити приховані причини деяких дитячих невдач, вчинків та особливостей поведінки. Психолог зобов'язаний не «пропустити» малюка, труднощі якого знаходяться на межі норми, щоб разом з батьками та іншими колегами допомогти йому справитися з ними ще до школи. Для того, щоб вирішувати всі ці завдання, я, як психолог дошкільного закладу, планую свою роботу в кількох напрямах.
Перший - це діагностика. Протягом усього навчального року психолог у садку спільно з вихователем проводить так звану психолого-педагогічну діагностику. Вона включає в себе контроль над засвоєнням знань, умінь і навичок дітьми різних вікових груп відповідно з програмою. На підставі цих даних проводиться аналіз роботи педагогічного колективу. Тобто три рази протягом року кожній дитині пропонуються завдання, які дозволяють судити про те, наскільки вона засвоює програму. Якщо результати показують, що малюк не справляється, погано себе веде, не володіє навичками самообслуговування відповідно до віку, психолог проводить додаткові дослідження на зрілість основних психічних процесів, які забезпечують всю вищеописану діяльність. І якщо на цьому рівні виявляються проблеми, що виходять за рамки норми, фахівець направляє батьків з малюком або до невролога, або до нейро-психолога, або до невропатолога. Також протягом року психолог вивчає відносини в дитячому колективі, виявляє лідерів, тих, з ким ніхто не дружить, допомагає вихователю планувати роботу з поліпшення відносин між дітьми.
Крім планової діагностики, про яку йшла мова, проводяться і ситуативні дослідження. Наприклад, з'явилися у дитини страхи. Психолог за допомогою спеціальних тестів може виявити причину. Розлучилися батьки: те, як перенесла або переносить це дитина, можна виявити за допомогою спеціальних методик. Окремий вид діагностики, яку проводить педагог-психолог, - це комплексна оцінка готовності до школи. Батьки обов'язково у всіх подробицях повинні вникнути в її результати. У першу чергу, щоб допомогти своїй дитині. Якщо вона буде не зовсім готова до школи, психолог підкаже, на що саме потрібно буде звернути увагу. А якщо все було в нормі, але в першому класі раптом виникнуть проблеми, то на підставі діагностичної карти з підписом психолога вчитель повинен знайти підхід і вирішити проблеми маленького учня.
Другий напрямок - це консультації.
Вони бувають двох видів: ті, які планує сам психолог, і за запитом батьків. Перші - проводяться протягом року за темами, які, на мою думку, актуальні для конкретної вікової групи та контингенту батьків.
Про плановi консультації батьків оповіщає вихователь. І дуже важливо, щоб мама чи тато, або хоча б бабуся все-таки знайшли час для відвідування подібних заходів. Досвід роботи багатьох фахівців показує, що батько, який пропустив ту чи іншу консультацію, приходить сам до психолога саме з тим питанням, яке на консультації вже висвітлювалося. Наприклад, на початку року психолог запрошував батьків малюків на збори, присвячені проблемі адаптації до дитячого садка. Ті дорослі, які не знайшли можливості прийти, через деякий час самі звертаються з проблемою щоденних істерик дитини, у зв'язку з небажанням йти в садок. Також на загальних консультаціях батьки мають можливість побачити, що ті труднощі, які вони відчувають у вихованні свого малюка, властиві багатьом іншим сім'ям. Це дуже важливо для об'єктивної оцінки своєї дитини. Від багатьох мам доводиться потім чути: «а я думала, що мій один такий».
Консультації за запитом - будь-які проблеми, які хвилюють близьких малюка. І це необов'язково питання, пов'язані з розвитком крихітти або її поведінкою. Будь то мама чи тато, бабуся чи дідусь, вони можуть і повинні звертатися до психолога, коли їм здається, що з дитиною щось не так. Одним словом, будь-яке занепокоєння батьків, пов'язане з дитячим садком, має бути вичерпане, тому що воно неодмінно позначиться на маленькiй людинi, на її ставленнi до вихователя і відвідування саду.
Чим ще займається психолог в дитячому садку? Веде корекційну роботу. Діти, як відомо, всі різні. Одна розвивається швидше, інша повільніше. Психічні процеси теж формуються стрибкоподібно. І часом буває, що розвиток якоїсь психічної функції потрібно трохи підштовхнути, щоб налагодилося нормальне засвоєння знань або поведінка. З цією метою психолог в дитячому садку планує і проводить з дитиною корекційні заняття. Попередньо він обов'язково доводить до відома батьків. Тому що успіху можна досягти тільки при абсолютній єдності вимог і довірі. Також будь-яка травмуюча ситуація, що спричинила за собою зміни в поведінці дитини, наприклад, малюк став мочитися після спільного перегляду з татом фільму «Паранормальне явище», теж вимагає проведення з малюком серії корекційних занять.
Розвиваючі заняття.
Вони теж у веденні психолога, що працює в дитячому садку. Наприклад, цього року найбільш актуальною представляється тема формування міжособистісних відносин у дитячому колективі і навичок спілкування у дошкільників. Виходячи з обраної теми, психолог в дитячому садку планує розвиваючі заняття, на яких буде вчити малюків спілкуватися, разом грати, вирішувати конфлікти, уникати сварок. Відпрацювавши цей напрям, психолог може взяти новий, а може продовжувати дослідження з даної теми в подальшому.
Психолог у садку працює не один, є вчитель-логопед, вчитель-дефектолог. Кожен з цих фахівців почне з вами розмову з питань про пологи. Тому краще не ставити себе в незручне становище і відразу максимально чесно відповідати на запитання анкети. Багато батьків бояться занесення діагнозу в дитсадкові карту. Даремно. Якщо, наприклад, в карту невролог заносить діагноз «логоневроз» - боязнь мови на тлі заїкання, то він обов'язково забезпечить педагогічними рекомендаціями вихователів, дотримуючись яких вони будуть допомагати дитині позбутися проблеми і, відповідно, діагнозу. Приховуючи справжній стан речей, ви погіршуєте проблеми малюка.
Тепер хотілося б сказати про найбільш поширенi міфи про психологів. Більшість батьків резонно вважають, що слово «психолог» утворюється від слова «псих». З чого далі роблять абсолютно невірний висновок про те, що коли з їхньою дитиною в садку працює психолог, то син або дочка психічно не нормальні. На цій підставі деякі мами взагалі намагаються уникати спілкування. А вже якщо малюк потрапляє на корекційні заняття, то батьки - прихильники цього погляду - часом навіть скандалять або просто просять припинити заняття. Психолог у садку працює з нормальними дітьми і їх індивідуальними особливостями, а не відхиленнями.
Інша, не менш поширена і теж помилкова думка: психолог, психоневролог, невропатолог, дефектолог і нейропсихолог - це все одне і те ж. Тобто лікарі, які працюють з відхиленнями у психіці, з її дефектами. На підставі цієї точки зору батьки вимагають від психолога в дитячому садку неможливого. Зверніть увагу на поєднання слів: педагог-психолог. У першу чергу педагог. Це повідомляє мамам і татам про те, що даний фахівець - не лікар. Він може тільки припустити діагноз і направити до відповідного спеціаліста. Поставити діагноз і, тим більше, працювати з ним він не може і не має права. Таким чином, у дитячому садку психолог присутнiй, в першу чергу, для того, щоб усіма сторонами дотримувалися інтересiв дитини. Його праця, як правило, не є очевидною для батьків, але малюкові він, повірте, необхідний.
Підготувала психолог закладу Кищук О.І.
