Темперамент дитини

Все-таки як добре, що в житті немає нічого асолютно однакового. Різноманітність живить нові емоції, народжує нові ідеї, дає цінний досвід. І так у всьому. Людська натура не є винятком, люди такі різні, що кожна людина – окремий світ. І тим не менше, загальні риси можна виділити, адже люди не тільки різні, вони ще в чомусь схожі. Тому психологи виділили основні види темпераменту, в тому числі у дітей.

Взагалі темперамент – це відмінна особливість дитини, пов’язана з емоційним виразом, проявляється буквально у всьому: у манері говорити, в образі мислення, у стилі поведінки .. Темперамент обумовлений реакцією нервової системи на події. На що одна дитина може зовсім не звернути уваги, інша – бурхливо зреагує.

Холерик

Дитина легко збудлива. Будь-які подразники викликають в неї каскад емоцій: від захоплених до негативних. Така дитина жваво реагує на все, що відбувається навколо. Нерідкі випадки, коли вона вступає в конфлікти з іншими дітьми. Часто потрапляє в переробки через те, що любить “пхати свого носа”, при цьому при несприятливому розкладі втручається до останнього. З іншого боку, дуже легка на підйом, але так само швидко втрачає інтерес до початої справи. Любить перебувати в галасливих компаніях, часто – заводила. Хвацька натура не дає їй зупинитися і спокійно все обміркувати. Намагайтеся привчити її до стриманості, хоча б у деяких ситуаціях.

Сангвінік

Відрізняється своєю активністю. Але в той же час може зберігати спокій. Сангвінік нагадує ваги, які можуть гойднутися в ту або іншу сторону, але в підсумку повертаються до вихідного положення. Характерною для сангвініка рисою є і швидка зміна заняття: з активної діяльності він дуже швидко переключається на розмірений темп, або усамітнюється. Мінливість також притаманна сангвинику. Стійка фраза “собака на сіні” – це, мабуть, про нього. У нього, як правило, багато знайомих, але мало друзів. Через втрату інтересу він часто змінює рід діяльності. У спілкуванні досить приємний, але не завжди може відстояти свою думку. Батькам варто спробувати прищепити такій дитині відчуття стабільності за рахунок мотивації.

Меланхолік

Дитина-меланхолік часто йде в себе, в свої фантазії. Вельми сентиментальна. Може бути подовгу сконцентрована на своїх внутрішніх відчуттях. Зрозуміло, що такі діти не люблять перебувати в компаніях або, принаймні, не будуть шукати товариства інших дітей, якщо їм цілком затишно в своєму власному світі. До лідерства не тяжіють, більше уваги приділяють якомусь заняттю, присвячуючи йому себе і свій час. Батькам слід постаратися активізувати дитину, щоб у дитини прокинувся інтерес і до інших людей і взагалі до зовнішнього світу, але робити це потрібно не надто нав’язливо. Пробуйте відволікти дитину так, щоб це явно не суперечило її натурі.

Флегматик

Флегматики самі по собі дуже спокійні діти. Ведуть себе практично непомітно: вони не вимагають до себе уваги, навіть рідко плачуть. Для них характерна розмірена мова, то ж можна сказати і про рух. Дуже повільні і з цієї причини часто бувають схильні до повноти. Їх перевагою є терплячість і витривалість, завдяки цим рисам вони можуть доводити будь-яку розпочату справу до кінця. Також характерною особливістю є мала товариськість. Діти-флегматики рідко зближуються з іншими людьми, не схильні відкрито проявляти свої почуття та емоції. Звичайно, таку дитину важко зацікавити чимось новим, як правило, вони консервативні у своїх уподобаннях, але тим не менш, батькам потрібно пробувати залучити їхню увагу до нових речей.

Щоб розібратися, як впливає темперамент дошкільника на його здатність до навчання, спробуйте відповісти на наступні питання, спираючись на спостереження за поведінкою дитини в повсякденному житті. Відповіді можуть оцінюватися від п’яти до одного балів в залежності від вираженості тієї чи іншої властивості.

1. Чи здатний займатися чимось тривалий час без перерв?

5 балів – незважаючи на тривалу роботу майже не втомлюється, готовий виконувати завдання і далі;

4 – може працювати порівняно довго, не скаржачись;

3 – про високу працездатність говорити важко;

2 – спочатку працює непогано, але швидко втомлюється;

1 – щохвилини перериває заняття, робить багато помилок.

2. Чи володіє стійкістю перед невдачами?

5 балів – при невдачах ще більше зосереджується, збільшує старання без нервозності;

4 – засмучується, але недовго, готовий до подолання перешкод;

3 – про стійкість по відношенню до перешкод говорити важко;

2 – подолати неприємні переживання після невдачі важко, мобілізувати себе без сторонньої допомоги не може;

1 – невдачі деморалізують (плаче, відмовляється працювати).

3. Чи здатний працювати в несприятливій обстановці?

5 балів – в будь-яких умовах працює успішно, шум не відволікає;

4 – намагається бути зібраним, застосовує спеціальні прийоми зосередження (промовляє завдання в вголос, затикає пальцями вуха і т.п.);

3 – відчуває труднощі при необхідності роботи в групі, просить не розмовляти, не заважати;

2 – явно знижує продуктивність діяльності в несприятливій обстановці, втомлюється, нервує, відволікається, відмовляється від роботи;

1 бал – взагалі не може виконувати завдання в групі однолітків, при наявності включеного радіо і будь-якого іншого шуму. Потребує самоті і допомоги дорослого.

4. Чи відмовляється від дій при появі перешкод?

5 балів – перешкоди не відбивають охоту до подальшої роботи, не втрачає віри в успіх;

4 – перешкоди відволікають від дій, однак при нагадуванні, додаткової стимуляції продовжує роботу;

3 – перешкоди можуть спровокувати зрив або уповільнення роботи, підсилити стомлюваність;

2 – будь-яка перешкода використовується для того, щоб відмовитися від подальших дій;

1 бал – не тільки припиняє будь-які спроби, але і втрачає віру у власні сили.

5. Чи охоче виконує дії, що вимагають великих зусиль?

5 балів – любить роботу, яка його повністю поглинає, вимагає витривалості і терпіння;

4 – здатний неодноразово виконувати одноманітні завдання, хоча і без видимого задоволення;

3 – скоріше неохоче, без інтересу виконує завдання, що вимагають зусиль;

2 – здатний на дії тільки під невсипущим контролем дорослого;

1 бал – відмовляється від тривалих, утомливих дій всіма правдами і неправдами.

Підрахуйте отримані бали.

Якщо дитина набрала від 20 до 25 балів, властивості його нервової системи, риси темпераменту сприяють навченості. Можна говорити про виражену готовності до школи.

Якщо дитина набрала 14-19 балів, окремі особливості вищої нервової діяльності, властивості темпераменту можуть ускладнювати пристосування до школи. Цілеспрямований пошук причин труднощів, індивідуальний підхід і підключення батьків виправлять ситуацію.

Якщо балів всього 9-13, підготовка такої дитини до школи може зажадати від вас не менше року. Спочатку, як і в попередньому випадку, необхідно знайти причини труднощів. Потім потрібна індивідуальна програма навчання. Бажаний щадний, санаторний режим. Необхідні заняття фізкультурою, процедури загартовування, плавання та інші форми зміцнення нервової системи. Можливо, така дитина ослаблена якимись хронічними захворюваннями. Це теж треба перевірити, звернувшись до фахівців.

Якщо за вашими оцінками дитина набрала менше 9 балів, перевірте себе. Нехай оцінки дитині виставлять інші дорослі. Може бути, у вас склалося упереджене думку про неї? Можливо, вона просто поки не адаптувалася до ваших вимог, не звикла до дитячої групі.

Повторіть дослідження через місяць. Переконавшись в тому, що здатність до навчання все ж таки дуже низька, порадьте батькам проконсультувати дитину у фахівця-психоневролога чи психолога, щоб з його допомогою виявити резерви, знайти можливість поліпшення становища.

Всі ми знаємо, що у відносинах з дорослими людьми треба обов'язково враховувати характер людини, але от при вихованні дітей більшість батьків абсолютно забувають про індивідуальний підхід. А це ж наріжний камінь виховання — щоб виростити гармонійну особистість, потрібно стимулювати розвиток відсутніх і м'яко придушувати яскраво виражені риси характеру.

ХОЛЕРИКИ

(сильний, неврівноважений, рухливий темперамент)

Цей темперамент — один з найяскравіших темпераментів дитини, що приносить батькам постійні клопоти. "Спокій нам тільки сниться!" — можуть сказати вони про свого малюка-холерика. Також деякі особливості такого темпераменту притаманні усім дітям.

Характерологічні риси:

Позитивні

висока активність;
енергійність;
швидко усвідомлює обстановку;
товариськість;
рішучість;
збуджена переконлива мова.

Негативні

невитриманість
запальність
агресивність
нестійка поведінка
різкість у відносинах, конфліктність
циклічність у роботі, у переживаннях, настроях.

Малюк з таким типом нервової системи — непосидючий, пустотливий. Він галасливий, нестриманий, метушливий, неслухняний, запальний, забіякуватий. Це невгамовний бешкетник і забіяка, що постійно влаштовує скандали і сварки. Мова холерика уривчаста, швидка, із проковтуванням окремих слів, однак дуже виразна та емоційна.

Рухи такого малюка стрімкі, різкі, енергійні. Умовні рефлекси в холерика утворюються швидко, але не є стійкими. Йому раптом хочеться буквально на середині поставити крапку, щоб спочивати на лаврах, які ще не заслужив. Нову інформацію засвоює швидко, але вже через кілька хвилин вона вилітає в нього з голови. Такі діти неуважні, їм не вистачає розважливості та уміння розраховувати на свої можливості.

Холерик за натурою командир, він легко адаптується до незвичної обстановки, але через свій запальний характер постійно конфліктує зі своїми однолітками, хоча не може без них жити. Така дитина схильна до гри на публіку, вона постійно має потребу в глядачах, від яких чекає відповідної реакції. Тому дитина-холерик ніколи не буде плакати і вередувати на самоті.

Холерик не вміє чекати і приборкувати свої бажання. Він любить активні гучні ігри та нові враження, охоче йде на ризик. Настрій нестійкий, змінюється, здавалося б, з незначних причин. Засинають холерики важко, під враженням подій дня. Якщо батьки намагаються покарати маля за невміння себе стримувати, у нього виробляється агресивність, готовність до опору, до самозахисту.

Як правильно виховувати дитину-холерика

Основним підходом у вихованні дитини-холерика є принцип, який умовно можна назвати "Жодної хвилини спокою": підтримуйте і направляйте енергію дитини на корисні справи.
Виключте з обстановки те, що занадто збуджує нервову систему дитини.
Контролюйте бурхливі прояви холериків, у цьому допомагають спокійні ігри, вибір цікавого хобі.
Особливу увагу приділяйте вихованню посидючості.
Строго та послідовно контролюйте вчинки та дії дитини.
Вперто привчайте малюка доводити до кінця розпочату справу.
У зв'язку з підвищеною чутливістю поводитися з холериками слід м'яко, тому що різкість може порушити стосунки між дитиною і батьками.
Не використовуйте фізичну силу при впливі на дитину, зауваження робіть строго, але спокійно.
Холерика не варто вмовляти, він краще реагує на спокійну, тактовну вимогу.
Виховуйте наполегливість і стриманість, уміння володіти собою, варто гасити будь-яку агресивність дитяти у зародку.
Окрему увагу приділяйте навчанню ввічливості, тактовності.
Вашому малюку важливо знати, що до його слів прислухаються.

САНГВІНІКИ

(сильний, урівноважений, рухливий темперамент)

Сангвінік — це дружелюбний, товариський, життєрадісний малюк. При цьому він досить спокійний і розважливий. Відкритий і говіркий, він обожнює нові обличчя і нові місця, йому необхідні зміни захоплень.

Характерологічні риси

Позитивні

висока рухливість;
висока адаптивність (легко пристосовується до нових умов);
захопленість, натхнення;
товариськість;
життєрадісність, оптимізм;
доброзичливість;
не вразливий;
виразність міміки та пантоміміки;
діяльний за умови цікавої справи.

Негативні

незібраність;
ненадійність (завжди обіцяє, але не завжди виконує свої обіцянки);
мінливість, легковажність, розкиданість;
поверховість сприйняття;
недостатня здатність до зосередження, відсутність посидючості;
недостатня наполегливість;
одноманітність їх обтяжує.

Дитина-сангвінік легко іде на компроміс. Не боїться труднощів. Легко переживає невдачі. Вона без проблем вливається в будь-який колектив і пристосовується до незвичної обстановки.

Цікавість сангвініка безмежна, здається, що він просто зараз хоче осягнути неосяжне. Він завжди прагне дізнатися якомога більше і легко засвоює нову інформацію. Він швидко перемикається з одного на інше, здатний займатися відразу декількома справами.

Малюк із сангвінічним темпераментом активний, рухливий, імпульсивний, обожнює гучні ігри. Якщо веселунові нудно, то він стає млявим і не може сконцентруватися на тому, що відбувається тут і зараз.

На покарання сангвінік реагує спокійно. Він абсолютно незлопам'ятний, неконфліктний, тому з ним важко посваритися. "Життя без сварок" — такий його життєвий девіз. Але є й зворотний бік "сонячної" натури, про який не повинні забувати дорослі: сангвінікові комфортно лише в тому випадку, якщо він подобається всім.

Як правильно виховувати дитину-сангвініка

Основним підходом у вихованні дитини-сангвініка є принцип, який умовно можна назвати "довіряй, але перевіряй". Милий малюк-сангвінік завжди обіцяє, але далеко не завжди виконує обіцяне, тому треба проконтролювати, чи виконав він свою обіцянку.
Контролювати вчинки та дії.
Виховуючи дитину із сангвінічним темпераментом, варто формувати в неї стійкі прихильності, інтереси.
Привчати доводити розпочату справу до кінця.
Звертати особливу увагу на якість діяльності, не допускати поверхневого і недбалого виконання завдань.
Хвалити заслужено, тому що є схильність до зазнайства.
Переймайте в спілкуванні із сангвініком дух легкості, веселощів і гумору, це йому сподобається.
Пам'ятайте, що життєрадісність, товариськість і оптимізм сангвініка здатні обернутися зворотним боком медалі і стати джерелом і його легкодумства, і мінливості.

МЕЛАНХОЛІКИ

(слабкий тип вищої нервової діяльності)

Меланхолік - це м'який і слухняний малюк. Меланхоліки сором'язливі, боязкі, а нерішучість - одна з основних рис їхнього характеру. Нерішучість проявляється в усіх рухах, жестах і вимові маляти-меланхоліка. Його засмучує і виводить з рівноваги будь-який дріб'язок, і ця емоційна нестійкість аж ніяк не каприз. Він чутливо реагує навіть на людський голос: спробуй його лише підвищити — і такий малюк відразу заплаче. Сльози в меланхоліків невичерпні, адже вони бояться усього, особливо незнайомих людей і нової обстановки.

Характерологічні риси

Позитивні

підвищена чутливість;
сердечність, здатність до співчуття;
тонка сприйнятливість;
у звичній обстановці - старанний працівник;
м'якість;
доброзичливість.

Негативні

вразливий і сором'язливий, невпевнений у собі;
часто задумується;
замкнутість;
знижена активність;
низька працездатність (у несприятливих умовах).

Діти-меланхоліки часто замикаються в собі, дуже погано звикають до нового колективу, прагнуть бути в "тіні". Часто "зациклюються" на невдачах, дуже болісно реагують на негативні оцінки, а покарання сприймають як справжню трагедію. Вразливості меланхоліка немає кінця й краю. Меланхолійні діти дуже недовірливі, часто хвилюються через дрібниці. Велике значення надають дріб'язковим речам.

Таке маля побоюється зміни місць і зміни укладу життя. У нових, особливо конфліктних, ситуаціях стає розгубленим, працює значно нижче за свої можливості.

Знання меланхолікові даються важко, через недостатню активність уваги маля постійно відволікається на сторонні предмети і не може зосередитися на головному.

Будь-яка діяльність для меланхоліка — робота, від якої він миттєво втомлюється. Таке маля, навіть граючи, стомлюється. У цих дітей часто змінюється настрій, вони малоініціативні, важко вступають у контакт із однолітками. Рухи невпевнені, бідні й часто метушливі. Мова тиха, але інтонація виразна.

Такий малюк дуже довго готується до сну, погано засинає, важко прокидається, важко переходить від одного виду діяльності до іншого.

Як правильно виховувати дитину - меланхоліка

Основним підходом у вихованні дитини-меланхоліка є принцип, який умовно можна назвати "не нашкодь".
У спілкуванні з таким малям і у виховних впливах зважайте на вразливість його психіки - не підвищуйте голос і не тисніть на нього, своє невдоволення виражайте рівним упевненим голосом, не обзивайте його.
Пам'ятайте, що дитина-меланхолік має потребу в особливій увазі, теплих відносинах, у допомозі. Будьте лагідними.
Частіше хваліть його й не скупіться на прояв щирих слів. У вашого малюка особлива інтуїція, і йому життєво необхідно відчувати, що його люблять.
Заохочуйте його навіть за незначні успіхи і досягнення.
Не пропускайте нагоди показати своєму вразливому чаду, що ви дуже цінуєте найменший прояв його турботи.
Ніколи не робіть своєму малюку зауваження на людях — це провокує розвиток серйозних комплексів.
У спілкуванні зі своєю дитиною частіше використовуйте тактильний контакт: торкайтеся до нього, гладьте по голові та ін.
Не забувайте про швидку стомлюваність, зумовлену слабкістю нервових процесів - не перевантажуйте його розвиваючими завданнями, у процесі виконання домашньої роботи робіть паузи. Пам'ятайте про те, що навіть ігри стомлюють дитя і можуть призвести до стресу.
Стресовою для дитини-меланхоліка є будь-яка ситуація змагання, намагайтеся їх уникати.
Не вимагайте від меланхоліка того, що для нього нездійсненне. Націлюйте його на посильні заняття й допомагайте їх вчасно виконати, уникаючи перевтоми.
Уникайте в спілкуванні з дитиною наказів, тому що вони тільки сповільнюють її діяльність.
Розвивайте самостійність, даючи дитині посильні доручення. При кожному прояві самостійності заохочуйте свого малюка, підбадьорюйте теплим словом.
Проявляйте терпіння в розвитку активності, сміливості.
Стимулюйте маля до прояву ініціативи.
Розвивайте товариськість свого малюка.
Не лякайте й не залякуйте свого малюка. Дитині-меланхоліку протипоказані страшні історії, тривожні фільми та передачі.
Допомагайте позбутися страху, для цього обговорюйте з дитиною його почуття. За страхи не висміюйте.
При виборі навчального закладу пам'ятайте, що для меланхоліка найбільше підходить рівна робота, яка потребує посидючості і терпіння. Його не обтяжує навіть монотонна робота.
У звичній обстановці, у дружному колективі він успішно виконує доручену справу, учиться.

Пам'ятайте, що потрібно не перековувати темперамент вашого малюка, а допомагати йому розвиватися.

ФЛЕГМАТИКИ

(сильний, урівноважений, інертний тип нервової системи)

За впертістю цей малюк перевершує всіх, а вдома його всі називають "копушею". Дитина з таким типом нервової діяльності завжди незворушна і спокійна. Поруч із цим створінням, яке ніколи нікуди не поспішає, здається, що час зупинився або його взагалі насправді немає.

Характерологічні риси

Позитивні

завжди спокійний;
терплячий;
обов'язковість;
не вразливий;
його практично неможливо вивести із себе;
відрізняється високою працездатністю;
наполегливість
здатний до великих навантажень в роботі;
врівноважений у стосунках.

Негативні

все робить повільно;
малорухливий;
вимагає часу для зосередження;
повільно приймає рішення;
впертість;
безініціативність.

Такому малюку властиве уповільнене, але сильне реагування, повільне, але міцне запам'ятовування. У середовищі дітей він відрізняється спокоєм. Почуття флегматика рівні, постійні та глибокі.

Флегматик все робить докладно, переборюючи всі перешкоди. Свої рішення він не змінює, а якщо їх треба відстояти, то виявить максимум упертості. Він дуже відданий своїм близьким і друзям, хоча йому важко знайти справжнього друга. Діти-флегматики не за віком миролюбні, за можливості уникають боротьби, воліючи не ризикувати. Його мова некваплива, виразна, але без численних жестів і яскравої міміки.

Такий малюк засинає швидко, а от розбудити його непросто: він вередує, а після сну ходить сонний, млявий, немов недоспав.

Через те, що флегматичний малюк дуже повільний, йому потрібно багато часу для засвоєння нової інформації. Але один раз отримані знання міцно закріплюються в його пам'яті. Всі вікові навички в нього також формуються важко і довго, але надовго. Флегматика можливо навчити і майже неможливо перевчити!

Маля не любить змін, дуже повільно звикає до нової обстановки і тривалий час адаптується до дитячого організованого колективу.

Як правильно виховувати дитину - флегматика

Основним підходом у вихованні дитини-флегматика є принцип, який умовно можна назвати "непоспіх". Пам'ятайте, що таке маля не може працювати в умовах дефіциту часу, йому потрібний індивідуальний темп, його не можна підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу. Не вимагайте від свого малюка космічних швидкостей.
Вчіть дитину раціонально розподіляти час.
Не тисніть на свою дитину, тому що під тиском з боку дорослих вона лише стає ще більш незграбною і пасивною.
Не називайте дитину "копушею", особливо при інших людях.
Пам'ятайте, що діти - флегматики мають велику потребу у схваленні.
При вихованні малорухливого флегматика важливо розвивати інтерес до рухів, грати з ним в ігри, де необхідна швидкість рухів, точність, спритність, і заохочувати, коли він виконує будь-які правила гри.
У повільних флегматиків необхідно намагатися поступово виробляти здатність швидше перемикатися з одного виду діяльності на інший. Навчайте перемикати увагу при виконанні різних доручень.
Намагайтеся розвивати допитливість малюка (читайте з ним цікаві пізнавальні книги, дивіться науково-пізнавальні фільми, відвідуйте музеї, обговорюйте отриману інформацію).
Стимулюйте маля до прояву ініціативи.
Навчайте дитину повніше виказувати свої емоції та почуття: якщо їй сумно, не забороняйте плакати, якщо вона радіє, дозволяйте радіти в повну міру та ін.
Залучайте дитину до спільної діяльності (як у дитячому, так і дорослому колективі).
Прищеплюйте дитині навички спілкування.