Неякісні дитячі мультфільми як загроза емоційному,

духовному та моральному розвитку дитини

Мультфільми є особливо небезпечним засобом впливу, оскільки основна цільова аудиторія - діти. Водночас мультфільми є потужним світоглядотворчим засобом впливу, оскільки саме через них, нарівні з вихованням, дитиною засвоюються стереотипи поведінки в соціальних взаєминах, основні поняття про добро і зло, що потім має вирішальний вплив на все подальше життя дорослої особистості.

Вік і особливості сприйняття мультиплікаційних фільмів дитячою аудиторією. До піврічного віку діти звертають не так багато уваги на працюючий телевізор. Монотонні звуки заколисують їх; іноді вони реагують на знайому заставку. У віці від шести до вісімнадцяти місяців дитячу увагу притягають рухомі різнокольорові картинки, що з’являються та рухаються на екрані телевізора. Більшість лікарів-офтальмологів не рекомендують проглядати телевізор дітям до двох або навіть трьох років. Але якщо вже дорослі вирішили не захищати малюка від телебачення, треба пропонувати йому для перегляду тільки короткі мультики або спеціальні програми, призначені для дітей цього віку.

Дітям від півтора до трьох років важко висловити емоції, що переповнюють їх при перегляді мультфільмів. Тому потрібно давати їм необхідні пояснення, наприклад: «Це ведмедик. Ми бачили такого в зоопарку, пам’ятаєш? Він любить мед і малину. Ти теж їв малину в бабусі на дачі. А це їжачок, його друг».

У віці трьох чотирьох років малюк починає усвідомлювати різницю між вигаданим і реальним світом. Він приміряє на себе різні ролі - казкового принца, попелюшки, злого вовка або людини-павука. Батькам важливо простежити за тим, щоб дитина не пішла в екранний світ «з головою». Потрібно допомогти малюкові перемкнути його уяву і творчу енергію на реальний світ: грати у футбол, збирати разом конструктор або шити наряди для ляльок.

У дитинстві дитина сприймає світ усім тілом. Її досвід цілком конкретний: на що наступила, те і бачить, що взяла в руки, те і досліджує. Дитина може облазити всі кімнати і освоїти простір всієї квартири, спробувати на дотик кожен предмет, а ось у простір телеекрана вона зайти не може. І світ розколюється в її голові, вона відволікається від освоєння простору навколо себе, перестає бути активною, завмираючи біля телеекрана. У цей час її пасивне сприйняття не бере участь у формуванні певних структур мозку. Безглузда для дитини інформація бомбардує очі, забирає час, який можна було б витратити на дослідження навколишнього світу, заважаючи природному процесу розвитку дитини.

Екран привчає дитину до малорухливості, а всі важливі функції тіла і мозку можуть розвиватися в цей період лише через рух. Рух - це життєва стихія дитини. Коли батьки вмикають телевізор, щоб дитина менше рухалася і сиділа тихо, то це можна розцінювати як насильство, яке викликає такі важкі наслідки в майбутньому, що подолати шкоду від цього майже неможливо.

До 25% мозкових структур, які в майбутньому відповідали б за логічне мислення, швидкість пошуку інформації, розвиток довгочасної пам’яті, швидкість читання, смислове сприйняття слова на слух (слова чує, а сенс їх передати не може) не розвиваються.

Які мультфільми дивиться сьогодні дитяча аудиторія? Як трапилося, що добрі, якісні мультфільми для дітей "Приключения Чебурашки и его друзей», «Винни Пух» поступово зникають із телевізійних екранів, а замість них наші діти дивляться «Тачки», «Губка Боб», «Сім’я Сімпсон» тощо? Яким чином мультфільми низької якості захопили блакитний екран?

Перші Disney-мультфільми в Україні з’явилися на початку 90-х рр. XX ст. Це були мультфільми «Король Лев», «Бембі», «Красуня і Чудовисько», «Мулан», «Ведмеді Гаммі», які виховували почуття доброти, людяності, мужності, відваги, чесності, сміливості.

Мультсеріали середини 90-х - початку 2000-х рр. («Мікі- Маус», «Том і Джеррі», «Качині історії», «Черепашки-ніндзя» - мультфільми без позитивного виховного навантаження, а навпаки, з негативним виховним. Завдати комусь болі, бійки між персонажами перетворено в них на основний елемент комедії.

У мультфільмах, починаючи із середини 2000-х рр. («Гей, Арнольд!», «Невгамовні», «Монстри», основними персонажами є не тварини й люди, а монстри, живі предмети, звіролюди. їх перегляд зумовлює втрату у свідомості дитини образу людини, провокує прояви агресії та жорстокості

Поради батькам:

Домовтеся з дитиною про «квоту» на перегляд телевізора. Важливо, щоб вона дотримувалася затвердженого розкладу.

Якщо ви вважаєте, що вибір дитиною тієї або іншої передачі (мультфільму, кінофільму) не зовсім вдалий, спокійно й переконливо поясніть свою позицію.

Пам’ятайте, дитяча кімната - не місце для телевізора: таке доступне задоволення складе серйозну конкуренцію читанню і розвивальним іграм.

Не використовуйте телевізор як «фон» - діти швидко переймають у батьків цю шкідливу звичку.

Поясніть малюкові, що таке реклама. Навчіть його не приймати на віру все, про що віщають з екрану.

Важливо не тільки обмежувати перегляд, а й підбирати спеціальні програми для дітей, а також час, коли ці програми показувати, тому що дитячій і підлітковій тематиці приділяється приблизно 8-13% ефірного часу.

Не дозволяйте дитині їсти перед телевізором! Бажання щось пожувати під час телеперегляду є суто рефлекторним і не пов’язане з голодом, отже ваша дитина має всі шанси заробити ожиріння чи зіпсувати шлунок смачною, але анітрохи не корисною їжею. Якщо ви самі любите засісти перед телевізором із поп-корном, горішками чи чіпсами, відвикайте.